Наприкінці 1940-х роках Бурлаки та інші пластуни, що мешкали по таборах переселенців, витворили зимову програму в Баварських Альпах. Перші табори відбувалися на склоні званім Фьордербранд під Єннером, біля Берхтесгадена. Лещета часто були саморобні, підйоми робилися пішки, а ціль була проста: бути рухливим, бути разом, і тримати український дух живим.

Перші впорядковані бурлацькі лещетарські сходини зачалися в Німеччині від 1949 року. Формат з’єднував денне лещетарство з вечірньою пластовою програмою — звичай, що триває й далі.

Бурлаки принесли традицію до Північної Америки на початку 1950-их. Від 1951 року є записані лещетарські зустрічі для пластової молоді. Вже від 1954-ого Бурлаки переводили табори в ЗСА, між iншими на Marble Mountain в Ню Йорку, а далі і в iнших місцях, як громада зростала.

- 1951: перші американські зібрання лещетарів входять до бурлацьких записів.
- 1954: усталені щорічні бурлацькі лещетарські табори в ЗСА.

В наступних десятиліттях табір мінявся по улюблених місцях східнього побережжя — найважніші Союзівка, а згодом Ґор Маунтін в Адирондаках. Родини верталися рік-у-рік, передаючи досвід від батьків до дітей. Ґор, своїми теренами і громадською базою, став довголітнім домом для Бурлаків.

Сьогодні табір відбувається на Pico Mountain у Вермонті, з нічлігами в Grey Bonnet Inn, денними лекціями для всіх рівнів, і тими самими вечірними пластовими програмами, що творили табір від Баварії. Устрої є модерні, завдання ті самі: лещетарити разом, пильнувати один одного, і нести бурлацьке братерство далі.